Дистанційно про мистецтво

Поміркуємо разом Чи вважаєте ви, що кожен новий виток, новий напрям у світовому мистецтві нерозривно пов'язані з віхами в історії соціального розвитку людського суспільства, його прогресивними здобутками? Чому? Який зміст вкладають мистецтвознавці в поняття «модернізм»? Насамперед, необхідно розрізняти два поняття «модерн» і «модернізм». У вітчизняному мистецтвознавстві «модерн» означає художній стиль, попередній «модернізму». У західних мистецтвознавчих джерелах «modern» — вишуканий і витончений стиль, який має багато імен, граней і форм художнього вираження та й сама назва стилю «модерн» у багатьох країнах різна. У Франції поширена назва стилю — «Ар-нуво» (Art Nouveau, букв, «нове мистецтво»). Широко відомі назви стилю — «Тіффані» (за іменем американського художника і дизайнера Л. К. Тіффані) в США, «Югендстиль» (нім. Jugendstil, молодий стиль) у Німеччині, «Сецесіон» (Secessionsstil) в Австрії, «Модерн Стайл» (Modern style, сучасний стиль), «Ліберті» в Британії та Італії тощо...

Постімпресіонізм (французькою postimpressionisme, від латинського post — «після» та французького impression — «враження») — напрям в образотворчому мистецтві (переважно у французькому живописі), починаючи з другої половини 1880-х рр. до початку XX ст. Художники цього напряму не дотримувалися основного стильового прийому імпресіоністів — зображення не самого предмету, а враження від нього. Прихильники нового напряму прагнули вільно та узагальнено передавати матеріальний світ. Вони не були об'єднані ні загальною програмою, ні загальним методом, кожен із них — яскрава творча індивідуальність, кожний залишив свій слід у мистецтві. Історична довідка Термін «постімпресіонізм» ввів у вживання англійський критик Роджер Фрай, який був враженний виставкою сучасного французького мистецтва, влаштованої ним у Лондоні, у 1910 р. На виставці були представлені роботи Вінсента Ван Гога, Анрі Тулуз-Лотрека, Поля Сезанна та інших художників. Вони і стали згодом найвідомішими і найяскравішими предст...

Небезпека — це будь-яке явище, здатне заподіяти шкоду життєво важливим інтересам людини. Наведіть приклади небезпечних ситуацій природного, техногенного і соціального походження. Безпека — це відсутність загроз життєво важливим інтересам людини: її життю, здоров’ю і добробуту. Безпека належить до базових людських потреб і є потребою дефіциту. Це означає, що доки людина не почувається безпечно, вона не може належним чином дбати про потреби вищого порядку — соціальні та духовні. І навпаки, навіть мінімальне відчуття безпеки породжує прагнення до соціальних зв’язків. Задоволення потреб у повазі та визнанні підвищує рівень соціальної безпеки. Адже в такому разі особисті інтереси людини збігаються з інтересами соціального оточення і підтримуються ним. Найвищою потребою людини є духовний розвиток, що спонукає її дбати не лише про безпеку свою та близьких, а й про безпеку наступних поколінь і всього живого на Землі. Абсолютна безпека, як і абсолютне здоров’я, є категорією теоретичною, адже...