Дистанційно про мистецтво

Із давніх часів люди намагалися облаштувати свій побут. Найбільш кмітливі та заповзяті знаходили прості підручні матеріали і за допомогою нескладних інструментів власноруч виробляли необхідну людям продукцію. Зараз вона є частиною історії культури України. Під народними промислами розуміють форму творчої діяльності з метою задоволення потреб населення. Своїм корінням вони сягають у ті часи, коли люди почали виготовляти предмети побуту з деревини, глини, каменю, металу та інших підручних матеріалів. Подальший розвиток народних промислів пов’язаний із господарською діяльністю. Він досяг найбільшого рівня, коли люди почали оселятись у містах, де займалися гончарством, ткацтвом, ковальством, бондарством, малярством. Часто майстри вкладали у свою роботу не тільки знання та вміння, а й творчі здібності, відображаючи своє, унікальне бачення світу. Такі вироби називають творами народного мистецтва. Народні ремесла є невід’ємною частиною культури та побуту традиційного українського суспільств...

Духовна культура України другої половини XVII – кінця XVIII ст. розвивалась у складних умовах розгортання національно-визвольної боротьби народу проти іноземних поневолювачів, що найбільш яскраво виявилось у широкому народному русі та воїнських подвигах запорізького козацтва, яке відіграло величезну прогресивну роль у війнах з Туреччиною, Кримським Ханством та Річчю Посполитою. Кульмінаційною точкою боротьби українського народу проти польської шляхти була національно-визвольна війна 1648–1654 рр. під проводом Богдана Хмельницького. Козацько-гетьманська держава проіснувала понад 100 років. Вона залишала глибокий слід в історії та духовній культурі українського народу. Гетьманська Україна за часів Івана Мазепи (1687–1709), Івана Скоропадського (1709–1722), та Кирила Розумовського (1750–1764) перебувала на рівні найбільш освічених країн Європи. Запорізька Січ формувалась з втікачів від кріпацтва, національних та релігійних переслідувань не лише з різних регіонів України, але й з усієї Р...

На території Галицько-Волинського князівства сформувалася самобутня культура, яка не лише успадкувала традиції Київської Русі, але й увібрала чимало культурних надбань західних країн. Своїми витоками галицько-волинське мистецтво пов'язане зі спільною для всіх давньоруських князівств скарбницею художньої культури — мистецтвом Київської землі. Але завдяки своєму географічному положенню та зв'язкам із західноєвропейськими державами ГалицькоВолинське князівство привнесло у свою культуру елементи романського, а згодом і готичного стилів. Романські традиції збагатили візантійсько-київські як в архітектурі, так і в живописі. Зодчество Галицько-Волинського князівства було своєрідним. Дуже важливо відзначити розбіжності в художніх рисах, притаманних архітектурі Волині та Галичини. Волинь у мистецтві була прямою спадкоємицею Київської Русі й наслідувала візантійсько-київські традиції. Пам’ятки Володимира- Волинського — Мстиславів Успенський собор та «Стара катедра» (руїни храму) дуже ...

Домашнє завдання: 1) виконати тест на сайті "На урок" за посиланням https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=2013241 2) усно дати відповіді на питання: - «Чому Козак Мамай став найпопулярнішим образом народного живопису? - “Чому свято Покрови називають козацьким святом?” 3) виконати ескіз герба своєї родини та «розшифрувати» його. Зображення герба з поясненням надіслати на електронну адресу kostyrya_1979@ukr.net

Українське мистецтво впродовж XX століття творилося не лише на теренах рідної землі, але й далеко за її межами. Українська діаспора відігравала і продовжує відігравати непересічну роль у долі українського народу, його культурі, у міжнародних контактах нашої країни. Упродовж XX століття вона була одним із важливих чинників збереження етнічної ідентичності українців і нині залишається невід’ємною складовою української національної культури, важливим чинником збереження і розвитку окремих її сфер, заборонених на етнічних теренах у часи тоталітарного режиму. Українці, які живуть за межами нашої держави, не «розчиняються» як нація, а продовжують підтримувати, зберігати й розвивати культурні засади свого народу. Зокрема, у царині мистецької діяльності творчість наших співвітчизників засвідчила те, що талановитий і працьовитий український народ в інших умовах не тільки був конкурентоспроможним, але й здобув собі гідне місце серед міжнародної співдружності. Тому актуальним є повернення невід...

З поширенням ідей просвітництва українське мистецтво набувало світського характеру, оновлювалася система його художніх виразних засобів. Ознаки класицизму найбільш повно проявилися в образотворчому мистецтві. У станковому живописі, зокрема у портретному жанрі, художники звільнилися від іконописної канонічності, у їхній творчості посилилася увага до індивідуальних рис людини, її зовнішності, духовного життя. У вихованні художників велика роль належала Петербурзькій Академії мистецтв. У першій половині XIX ст. вона була єдиним центром, який давав художникам високу професійну підготовку. В Академії мистецтв училася більшість українських митців. Учнями К. Брюллова і П. Чистякова були І. Сошенко, Т. Шевченко, А. Мокрицький та ін. Ознайомитися з творчістю художників України ХІХ століття можна за посиланням https://sites.google.com/site/ukraienskihudozniki19stolitta/hudozniki-19-stolitta Домашнє завдання: Створити живописну або графічну ілюстрацію до одного з творів Т.Шевченка та...

Розвиток української культури у XIX ст. відбувався в доволі складних умовах. Саме в цей період було завершено послідовну політику позбавлення України державності й національних досягнень та культурних здобутків попередніх десятиліть. Територія України входила до складу Російської й Австро-Угорської імперій, де український народ зазнавав важкого соціального й національного гноблення. Жорстока русифікаторська політика царату була спрямована на нівелювання української національної культури (Валуєвський циркуляр і Емський указ). Згідно з Валуєвським циркуляром 1863 р. заборонялося видавати українською мовою релігійні та наукові твори. Емським указом 1876 р. уводилася жорстка цензура на українські книги, які ввозилися з-за кордону, заборонялося вживання української мови на сцені. З обов’язковим застосуванням російського правопису українською мовою дозволялося публікувати тільки оригінальні художні твори та історичні документи. Аналогічні заборонні заходи вживав й австрійський уряд на західн...

Українське театральне мистецтво епохи бароко формувалося в поєднанні традицій національної та європейської культур. Виникнення в Україні шкільного театру як різновиду театрального мистецтва зумовлене розквітом освіти. Провідними осередками культури в XVII—XVIII ст. вважалися братські школи, колегіуми й академії, що підпорядковувались місцевим єпархіям. Головними різновидами мистецтва народного театру є вертеп, балаган і райок. Перші зафіксовані свідчення про ВЕРТЕП датовані 1666 р. Авторами, постановниками та виконавцями вертепних дій були студенти Києво-Могилянської академії, мандрівні дяки. Вистава мала дві частини- релігійну та народно- побутову, комічну. Релігійні сюжети розігрувалися на верхньому «небесному» поверсі. На нижньому поверсі відбувалася народно-побутова вистава. Її головними героями були ДІД, БАБА, ЗАПОРОЖЕЦЬ, ЖИД, МОСКАЛЬ, ЦИГАН… БАЛАГАННИЙ ТЕАТР - видовищний театр, переважно комічного спрямування: у ньому розігрувалися комедійні сценки, виконувалися гумористич...

Українське бароко — не просто відлуння європейського мистецтва, запозичення та пристосування його художніх принципів до культури нашого народу. Це — створення унікального за своєю виразністю та національним колоритом художнього стилю, який затвердив самобутність української культури і визначив її подальший розвиток. Особливістю барокового мистецтва в Україні є поєднання європейського стилю з народними мистецькими традиціями. Брама Заборовського. Києво-Печерська Лавра. Київ Західні центри української культури (Галичина, Волинь, Поділля) розвивалися за зразком західноєвропейського мистецтва, яке було нерозривно пов’язане з католицькою релігією та світським життям польської шляхти. Іллінська церква. Суботів. Черкаська обл. У центральній частині та на сході України після тривалого занепаду розпочалося відродження давніх міст, культурних осередків часів Київської Русі (Києва, Чернігова, Переяслава), та розбудова нових (Харків, Суми). У цих регіонах визначну роль відігравали православне...

Наші пращури добре усвідомлювали свою залежність від сил природи. Існу¬вання володарів лісу — лісовиків, мавок, русалок — було для них безперечним. Давні слов'яни вважали природу живою, наділеною розумом та волею. Тому, ідучи до володінь духів природи, вони зверталися до них із проханням про допомогу, дозвіл взяти у природи її частку у вигляді тварини чи рослин. Своє звернення вони супроводжували музикою і танцем. Щоб задобрити богів, у храмах-капищах приносили їм жертви у вигляді їжі, напоїв, тварин. У священних місцях ставили ідолів — кам’яні фігури богів, яким поклонялися. Існував культ предків, вірили в потойбічне життя, про що свідчать поховальні обряди. Особливо урочисті похорони влаштовували князям і знатним дружинникам, у могилах яких археологи знаходять багато дорогоцінних речей, зброю, одяг, предмети домашнього вжитку. У похованнях простих людей знаходять лише знаряддя праці та речі домашнього вжитку. Східні слов’яни мали календар, який складався з 12 місяців і чотирьох...

З кінця X століття внаслідок християнізації давньоруська культура зазнає великих змін. Вона немов би роздвоюється. Ця двоїстість, утворена в результаті злиття християнської і язичницької культур, відображається у всьому: мові, літературі, музиці, образотворчому мистецтві, міфології і обрядовості. Поряд з розмовною давньоруською мовою з'являється - церковнослов'янська книжна мова. Аналогічне явище спостерігається і в музичній культурі. Починаючи з Київського періоду і протягом усього Середньовіччя одночасно співіснували дві музичні культури різного призначення, що володіли різними засобами художньої виразності - народна і церковна: пісні і співи. Ці дві області музичної культури Київської Русі по-своєму відобразили національну своєрідність і дух давньоруської музичної культури: народне в піснях світського (мирського) змісту, професійне - у співах духовного (культового) характеру. Церковна музична культура створювалася людьми, котрі добре знали народну музичну культуру. Освоююч...

Музична культура східних слов'ян Давні слов’яни вшановували пращурів та поклонялись язичницьким богам. Поклоніння здійснювали в храмах і капищах з ідолами. Релігійні обряди на честь Перуна (бога грому й блискавки), Стрибога (бога вітрів), Ярила (бога сонця), Лади (богині кохання) супроводжувались співами, ритуальними танцями, грою на музичних інструментах і завершувались спільним застіллям. Слов’яни вшановували не лише язичницьких богів, але й місця, де вони живуть: ліси, гори, річки та озера. За припущеннями дослідників, пісенна й інструментальна творчість того часу розвивалися у тісному взаємозв’язку. Імовірно, що саме обрядовий спів сприяв виникненню музичних інструментів із встановленням їхнього музичного строю, оскільки храмові пісні-молитви виконувались із музичним супроводом. Пісенну творчість давніх слов’ян поділяють на календарно-обрядову та родинно-обрядову. Відтворення слов'янської музики етнографічним гуртом «Лада» Календарно-обрядові пісні нерозривно по...

Фрагмент х/ф "Броненосець Потьомкін" Обличчя української історії. Олександр Довженко Фрагменти х/ф "За двома зайцями" Легенда українського кіно: зіркова історія Івана Миколайчука Леонід Биков – режисер світового рівня Домашнє завдання: переглянути матеріал уроку, написати відгук на один з художніх фільмів українського кінематографу (на власний вибір).

Театральні критики вважають, що театр сьогодні – це поєднання технологій та соціальної критики повсякденності. Водночас для багатьох театр – це той вид мистецтва, який здебільшого залишає більше запитань, ніж відповідей, шокує, провокує, виводить людину із зони комфорту. То чи правильно вважати, що театр – це лише спосіб відпочити, розслабитися, та посміятися? Чи театр – це певний спосіб розмови про світ, про себе, про людину та про те, що їй болить? Наскільки популярним є зараз театр? Театр завжди був і є в моді, але для вузького кола людей, і це коло поступово й дуже повільно розширюється. Зараз до театру приходить зовсім новий цікавий глядач, мислячий, сучасний, який потребує від театру нових емоцій, живого спілкування. Напевно, без театру можна прожити, але чи потрібно позбавляти себе такої можливості? Якщо вже століттями пишуться п’єси, ставлять вистави і приходить до залу глядач, значить театр – це щось справді важливе для людини і щось індивідуальне для кожного. Як зроз...

Музична культура XX ст. - це барвиста панорама стилів і жанрів, традицій та інновацій. Вітчизняна музика в усі часи полонила серця мільйонів українців. Музична культура України в новому столітті шукає нових форм, але й не відкидає усі ті набутки, які багато століть наповнювали культурний простір країни. Популярна музика — одне з ключових явищ молодіжної культури. В Україні естрадна (популярна) музика особливо активно розвивалася починаючи з 70—80-х років XX ст. У той період були створені перші зразки рок-опери («Орфей та Евридика» О. Журбіна), джазові й естрадні композиції. Найвагоміший внесок у процес розвитку української популярної молодіжної пісні зробив Володимир Івасюк — український поет і композитор, чия творчість ґрунтується на фольклорних джерелах, автор текстів і музики понад ста пісень, серед яких такі шедеври, як «Червона рута», «Водограй», «Я піду в далекі гори» та ін. Його пісня «Червона рута» дала назву Всеукраїнському фестивалю української пісні та музики. Серед ко...

Матеріал до уроку: Домашнє завдання: створити аудіофонотеку творів представлених композиторів та вокалістів (по 1 музичному твору зі вказаною правильно назвою). Домашнє завдання надіслати на електронну адресу kostyrya_1979@ukr.net