Дистанційно про мистецтво

Німеччина — батьківщина всесвітньо відомих геніїв, які прагнули дати відповіді на одвічні питання людського життя. Саме Німеччина дала людству ціле сузір'я композиторів світового масштабу — Роберт Шуман, Ріхард Вагнер, Йоганнес Брамс, Ріхард Штраус та ін. Мабуть, серед найціннішого, що є у світовій спадщині,— бездонні глибини музики Йоганна Себастьяна Баха (1685-1750), композитора-філософа, чия творчість дає натхнення митцям прийдешніх поколінь. Понад 1000 творів у різних жанрах. Масштабні музичні полотна і п'єси для початківців, музика релігійна і світська (наприклад, «Кавова кантата»), музика для хору, оркестру, різних інструментів. Величні творіння Й.С. Баха є кульмінацією поліфонічного стилю доби бароко. Після смерті Майстра його музику почали забувати. Лише від того дня, як у 1829 р. Фелікс Мендельсон знайшов партитуру «Страстей за Матфеєм», музика Баха після багаторічного забуття зазвучала і вразила світ. Людвіг ван Бетховен — німецький композитор, піаніст, один із

Українське бароко — не просто відлуння європейського мистецтва, запозичення та пристосування його художніх принципів до культури нашого народу. Це — створення унікального за своєю виразністю та національним колоритом художнього стилю, який затвердив самобутність української культури і визначив її подальший розвиток. Особливістю барокового мистецтва в Україні є поєднання європейського стилю з народними мистецькими традиціями. Брама Заборовського. Києво-Печерська Лавра. Київ Західні центри української культури (Галичина, Волинь, Поділля) розвивалися за зразком західноєвропейського мистецтва, яке було нерозривно пов’язане з католицькою релігією та світським життям польської шляхти. Іллінська церква. Суботів. Черкаська обл. У центральній частині та на сході України після тривалого занепаду розпочалося відродження давніх міст, культурних осередків часів Київської Русі (Києва, Чернігова, Переяслава), та розбудова нових (Харків, Суми). У цих регіонах визначну роль відігравали православне

Не Візантія і не візантійські митці були початківцями живопису. Вони мали уславлених попередників серед грецьких художників доби еллінізму, серед майстрів коптського Єгипту, майстрів Сирії, Вірменії і навіть Стародавньої Персії. Разом із іконографічними схемами візантійці заберуть і розвинений без них багатий репертуар орнаментики. Два культурні центри — малоазійський та римський — мали найбільший вплив на мистецтво раннього християнства. Християнство із забороненого перейшло в обережно дозволене, а згодом і до офіційно визнаного. Притаманна візантійському мистецтву мозаїка, яскрава, дрібна у модулі, покладена під нахилом, створює відчуття безміру простору. Візантійське мистецтво було суворо канонізоване. Вироблені Вселенськими соборами іконографічні схеми не допускали ніяких відступів. Звідси імперсональність мистецтва. Особистість художника була на другому плані. На першому плані була церква як замовник. VIII-IX ст. увійшли в історію Візантії як час іконоборства. Іконоборці, виступ

Що таке фото? Яке значення має фото в нашому повсякденні? Фотографія (від грецького «світлопис») – створення технічними засобами зорового образу, який виразно й достовірно відбиває момент дійсності (предметів, об’єктів, людей) Результат – електронне зображення (цифрове фото) або світлина на папері. Винахідником фотографії є француз Жозеф Нісефор Ньєпс (1826р.) Види фото: традиційне (аналогове), яке базується на досягненнях оптики та хімічних технологій в галузі світлочутливих матеріалів; монохромне; кольорове; електронне, яке базується на електронно-оптичних технологіях і технічних засобах, як аналогових, так і цифрових — цифрове фото. Фотознімки бувають репортажні (фіксує миттєвості життя без втручання фотографа), постановочні (втілює художній задум, спеціально організовані для фотографування сцени). Фотограф може бути аматором і професіоналом. Професійні фотографи: весільні, модельні, рекламні, пейзажні, спортивні, фотожурналісти. Засоби виразності фотографії: 

Наші пращури добре усвідомлювали свою залежність від сил природи. Існу¬вання володарів лісу — лісовиків, мавок, русалок — було для них безперечним. Давні слов'яни вважали природу живою, наділеною розумом та волею. Тому, ідучи до володінь духів природи, вони зверталися до них із проханням про допомогу, дозвіл взяти у природи її частку у вигляді тварини чи рослин. Своє звернення вони супроводжували музикою і танцем. Щоб задобрити богів, у храмах-капищах приносили їм жертви у вигляді їжі, напоїв, тварин. У священних місцях ставили ідолів — кам’яні фігури богів, яким поклонялися. Існував культ предків, вірили в потойбічне життя, про що свідчать поховальні обряди. Особливо урочисті похорони влаштовували князям і знатним дружинникам, у могилах яких археологи знаходять багато дорогоцінних речей, зброю, одяг, предмети домашнього вжитку. У похованнях простих людей знаходять лише знаряддя праці та речі домашнього вжитку. Східні слов’яни мали календар, який складався з 12 місяців і чотирьох

Італійці, як і українці, вважаються однією з найспівучіших націй світу. Чимало імен італійських музикантів є знаковими у світовому мистецтві. Мистецьку подорож Італією ми розпочинаэмо з Венеції. З цим містом пов'язане ім’я Антоніо Вівальді (ймовірно, 1678-1741) — одного з найвидатніших митців епохи бароко, творця жанру інструментального концерту й родоначальника програмної музики для оркестру. Найбільш відомі твори А. Вівальді — концерти «Весна», «Літо», «Осінь», «Зима», які в сучасних інтерпретаціях об'єднують у цикл «Пори року». Кульмінація в розвитку італійської опери XIX ст.— творіння Джузеппе Верді (1813-1901), що складають основу репертуару всіх сучасних театрів світу. Опера «Ріголетто» (за драмою В. Гюго «Король бавиться») — зразок психологічної драми на оперній сцені з правдивими музичними характеристиками персонажів. Джакомо Пуччіні (1858-1924) увійшов у світове музичне мистецтво як автор оперних шедеврів «Богема», «Тоска», «Мадам Баттерфляй», «Турандот». В опер

З кінця X століття внаслідок християнізації давньоруська культура зазнає великих змін. Вона немов би роздвоюється. Ця двоїстість, утворена в результаті злиття християнської і язичницької культур, відображається у всьому: мові, літературі, музиці, образотворчому мистецтві, міфології і обрядовості. Поряд з розмовною давньоруською мовою з'являється - церковнослов'янська книжна мова. Аналогічне явище спостерігається і в музичній культурі. Починаючи з Київського періоду і протягом усього Середньовіччя одночасно співіснували дві музичні культури різного призначення, що володіли різними засобами художньої виразності - народна і церковна: пісні і співи. Ці дві області музичної культури Київської Русі по-своєму відобразили національну своєрідність і дух давньоруської музичної культури: народне в піснях світського (мирського) змісту, професійне - у співах духовного (культового) характеру. Церковна музична культура створювалася людьми, котрі добре знали народну музичну культуру. Освоююч

Доба Відродження започаткувала суттєві зрушення у світогляді людей, їх релігійних і політичних переконаннях. Розпочалося формування нового типу людини, яка була більше духовно розкріпаченою і переконаною у собі ніж раніше. Нові ідеї прокладали собі шлях у боротьбі з офіційним релігійним вченням, готуючи переворот у світогляді людей. Архітектор Донато Браманте - головний архітектор Риму, найбільшим досягненням якого став проект собору Святого Петра. Титани Високого Відродження Домашнє завдання: підготувати презентацію мистецьких шедеврів одного з представників Високого Відродження

Розвиток мистецтва Середньовіччя охоплює період від падіння Римської імперії до початку доби Відродження. Одним із най¬важливіших центрів середньо¬вічного мистецтва була Візантія. Традиції античної та східної циві¬лізацій поєдналися в культурі цієї могутньої держави, столицею якої став Константинополь. Відповідно до нових світоглядних уявлень го¬ловним завданням візантійського мистецтва було втілення божественного начала. Візантійський стиль зародив¬ся в архітектурі й образотворчому мистецтві, виявився також в ілюструванні книг. Софійський собор, Ая-Софія в Константинополі — одна з найвеличніших пам'яток візантійської архітектури, що збереглись донині; символ «золотої доби» Візантійської імперії та один із символів сучасного Стамбулу У неповторній красі Венеції, на головній площі височіє велична святиня – собор св. Марка. Собор збудовано у візантійському стилі, що є доволі рідкісним явищем на теренах Західної Європи. Проте храм містить також елементи готичного та романськ

На мистецтво Риму визначальний вплив справили культурні досягнення Греції. Однак римляни перевершили їх у мистецтві скульптурного портрету. Римські скульптори прагнули досягти портретної схожості, передати рису характеру, внутрішню енергію. Частина портретів виконана в грецьких традиціях, що передбачали створення ідеального образу могутнього й мудрого правителя. Розвивався також рельєф. Ним прикрашали храми, вівтарі, тріумфальні арки та колони. Найпопулярнішим у Римі був історичний рельєф. Яскравим прикладом такого рельєфу є зображення на колоні Траяна, присвячені підкоренню даків римлянами. Про розвиток мистецтва свідчать настінні розписи та мозаїки. Здебільшого в них передавалися міфологічні та історичні сюжети. Також траплялися й сцени побуту, портрети, фантастичні й реальні пейзажі. Відкриття в 2 ст. до н.е. бетону дозволило будівельникам широко застосовувати купольні конструкції. Найхарактерніший елемент римської архітектури – арка. Неперевершеним зразком римської купольно

Увесь світ захоплюється скарбами південноукраїнських степових «пірамід», сповнених загадок стародавньої цивілізації — Скіфського царства. Хто ж такі скіфи? Упродовж століть ці войовничі кочові племена, які прийшли з Азії, панували на просторах нашої країни. Столицею скіфської держави був Неаполь Скіфський (розташований на околиці сучасного м. Сімферополя). Скіфи-воїни: Майже одночасно зі скіфами в Північному Причорномор'ї з'явилися колонізатори з Греції (з VІ ст. до н. е.). Вони засновували на узбережжі Чорного та Азовського морів поліси, а саме: Ольвію (на Бузькому лимані, Миколаївська обл.), Тіру (нині м. Білгород-Дністровський), Херсонес (на території сучасного м. Севастополя), Пантікапей (нині м. Керч). Колонії швидко розвивалися і ставали носіями культури Еллади в нашому краї. Скіфи налагодили з греками-переселенцями продуктивне творче партнерство, у результаті якого виникло оригінальне поєднання витонченої античної майстерності й неповторного колориту культури давн

Постмодерні́зм (фр. postmodernisme — після модернізму) — світоглядно-мистецький напрям, що в останні десятиліття XX століття приходить на зміну модернізму. Цей напрям — продукт постіндустріальної епохи, епохи розпаду цілісного погляду на світ, руйнування систем — світоглядно-філософських, економічних, політичних. Як філософська категорія термін «постмодернізм» поширився завдяки філософам Жаку Дерріді, Жоржу Батаю, Мішелю Фуко і особливо книзі французького філософа Жана-Франсуа Ліотара «Стан постмодерну» (1979) Постмодерністи, завдяки гіркому історичному досвіду, переконалися у марноті спроб поліпшити світ, втратили ідеологічні ілюзії, вважаючи, що людина позбавлена змоги не лише змінити світ, а й осягнути, систематизувати його, що подія завжди випереджає теорію. Прогрес визнається ними лише ілюзією, з'являється відчуття вичерпності історії, естетики, мистецтва. Вперше цей стиль проявився у двох видах мистецтва - постмодернізм в живописі і в літературі. Головний принцип постм

Музична культура східних слов'ян Давні слов’яни вшановували пращурів та поклонялись язичницьким богам. Поклоніння здійснювали в храмах і капищах з ідолами. Релігійні обряди на честь Перуна (бога грому й блискавки), Стрибога (бога вітрів), Ярила (бога сонця), Лади (богині кохання) супроводжувались співами, ритуальними танцями, грою на музичних інструментах і завершувались спільним застіллям. Слов’яни вшановували не лише язичницьких богів, але й місця, де вони живуть: ліси, гори, річки та озера. За припущеннями дослідників, пісенна й інструментальна творчість того часу розвивалися у тісному взаємозв’язку. Імовірно, що саме обрядовий спів сприяв виникненню музичних інструментів із встановленням їхнього музичного строю, оскільки храмові пісні-молитви виконувались із музичним супроводом. Пісенну творчість давніх слов’ян поділяють на календарно-обрядову та родинно-обрядову. Відтворення слов'янської музики етнографічним гуртом «Лада» Календарно-обрядові пісні нерозривно по

Пригадаємо те, що вже знаємо про Північну Америку Мистецтво північноамериканського культурного регіону пройшло довгий історичний шлях, йому притаманна еклектичність, стильове розмаїття, що не дивно для мультикультурного суспільства. Архітектура Північної Америки колоніального періоду мала наслідувальний характер, зазнала насамперед впливу класицизму, на відміну від Латинської Америки, де тривалий час панувало бароко. Емпайр-стейт-білдінг, Нью-Йорк, США Коли на зміну колоніальному періоду прийшов час національного відродження, у великих містах почали будувати величні громадські споруди. В архітектурі США запанувала естетика неокласицизму. Неокласичні риси національного стилю були яскраво втілені під час будівництва Вашингтона. Зразком став знаменитий Капітолій — будинок для засідань Конгресу, розташований у самому серці столиці США. Його сплановано так, щоб нагадувати про велич Давнього Риму. Праобразом купола вважається собор Святого Петра в Римі. Будівництво вели кілька поколін