Для ліцеїстів ІІІ курсу: Розділ ІІІ.Мистецтво України ХІХ ст. Тема.Образотворче мистецтво.

Розвиток української культури у XIX ст. відбувався в доволі складних умовах. Саме в цей період було завершено послідовну політику позбавлення України державності й національних досягнень та культурних здобутків попередніх десятиліть. Територія України входила до складу Російської й Австро-Угорської імперій, де український народ зазнавав важкого соціального й національного гноблення. Жорстока русифікаторська політика царату була спрямована на нівелювання української національної культури (Валуєвський циркуляр і Емський указ). Згідно з Валуєвським циркуляром 1863 р. заборонялося видавати українською мовою релігійні та наукові твори. Емським указом 1876 р. уводилася жорстка цензура на українські книги, які ввозилися з-за кордону, заборонялося вживання української мови на сцені. З обов’язковим застосуванням російського правопису українською мовою дозволялося публікувати тільки оригінальні художні твори та історичні документи. Аналогічні заборонні заходи вживав й австрійський уряд на західноукраїнських землях – Галичині, Закарпатті, Буковині. Водночас в Україні спостерігається зародження загальноєвропейських просвітницьких ідей, їх національно орієнтований вияв на ґрунті нових соціокультурних процесів.

Ще наприкінці XVIII ст. в архітектурі та образотворчому мистецтві утвердився новий напрям – класицизм, що базувався на традиціях мистецтва Давньої Греції та Давнього Риму. На зміну бурхливості й динамізму бароко прийшли врівноваженість і простота. Головним принципом архітектури було застосування античної ордерної системи на тлі простих і чітких геометричних форм. Як і й всій Європі, в Україні з кінця XVIII ст. відбувається будівництво поміщицьких маєтків з великими парками, пишними палацами й численними службовими приміщеннями. У цих палацово-паркових ансамблях поєдналися риси класицизму й романтизму. Саме для романтизму притаманне використання таких декоративних паркових споруд, як гроти, арки, вежі. На зміну класицизму на початку XIX ст. приходить стиль ампір (від франц. empire – імперія) з тяжінням до монументальних форм римського вигляду. Церковні споруди в стилі ампір були відомі переважно на Полтавщині та Слобожанщині. Їхні форми розвивалися на тих самих зразках класицизму, які були відомі у другій половині XVIII ст. Досить складним був розвиток української скульптури, яка у першій половині XIX ст. перебувала цілком під впливом класицизму і була підпорядкована завданням будівництва міст і декоративного оздоблення споруд. Великого розвитку набула монументальна скульптура. На вулицях і площах міст почали встановлювати пам’ятники, завдяки чому мистецтво скульптури набуло громадського значення. Лекція-візуалізація "Палацово-паркове мистецтво України" Наприкінці XVIII — початку XIX ст. поширилось будівництво палацово-паркових комплексів. Для палаців обиралися особливо мальовничі місця. Пишні панські садиби будували собі Розумовські, Скоропадські, Закревські — представники давніх родин козацької старшини, а згодом — і дворянські родини. Умань. Дендропарк "Софіївка" Дендропарк Олександрія (Біла Церква) Національний історико-культурний заповідник Качанівка (Чернігівська область) Сокиринський архітектурно-парковий комплекс (Чернігівська область) Садиба Закревських Воронцовський Палац Шарівський палац (Харківська область) Палац Кирила Розумовського (Батурин, Чернігівська область) Домашнє завдання: Ви маєте вибрати один приклад архітектури, скульптури або паркового мистецтва. Роздрукувати його і усно описати, які риси класицизму в ньому присутні.kostyrya_1979@ukr.net