Для ліцеїстів І курсу: Тема. Мистецтво епохи Ренесансу

Нова доба в історії та культурі Західної і Центральної Європи між епохою Середньовіччя і Новим часом (в Італії — XIV—XVI ст., в інших країнах — кінець XV—XVI ст.) отримала назву Відродження, або Ренесанс.

Світогляд цієї епохи базувався на принципах гуманізму — ідейної течії західноєвропейської культури, в основі якої — уявлення про гармонію, що існує в природі, про людину як її найдосконаліший витвір, про цінність кожної особистості, а також утвердження поваги до гідності та розуму людини, її права на земне щастя, вільний вияв почуттів і розвиток природних здібностей.

В епоху Відродження відбулися радикальні зміни у принципах будівництва. Якщо середньовічна архітектура базувалась на колективному досвіді майстрів, то в ренесансній на перший план виступила індивідуальна творчість архітектора і художника, які активно зверталися до естетичних засад та принципів античної архітектури.

Це була ера титанів Відродження, що подарувала світовій культурі творчість Леонардо, Рафаеля, Мікеланджело. В історії світової культури ці три генія, незважаючи на всю їх несхожість, творчу індивідуальність уособлюють головну цінність італійського Відродження - гармонію краси, могутності і інтелекту. Їхнє життя - свідчення того зміни ставлення суспільства до творчої особистості художника, яка характерна для епохи Відродження. Майстри мистецтв стали помітними і цінними фігурами в суспільстві, вони справедливо вважають освіту людьми свого часу. Музика епохи Відродження, подібно образотворчому мистецтву й літературі, вернулася до цінностей античної культури. Вона не тільки тішила слух, але й виявляла на слухачів духовний і емоційний вплив. Твір і виконання музики в цей період придбали особливе значення. Гуманісти, що вивчали прадавні культури Греції й Рима, оголосили написання музики корисним і шляхетним заняттям. Уважалося, що кожна дитина повинен навчитися співати й опанувати грою на музичних інструментах. Заради цього імениті родини ухвалювали у свої будинки музикантів, щоб ті давали уроки їх чадам і розважали гостей. Для епохи Ренесансу характерне відродження інтересу до античної культурної спадщини; поява теорії «подвійної істини» — права науки і розуму на незалежне від релігії та церкви існування; переміщення людини як основної цінності у центр світу, мистецтва та науки. Домашнє завдання: виконайте тестові завдання та надішліть результати на електронну адресу kostyrya_1979@ukr.net