Для ліцеїстів ІV курсу: Тема. Корея. Гармонія людини і природи у мистецтві

Творчий дух корейського народу знаходить своє вираження в самобутній музиці, танцях і живопису, які розвивалися протягом всієї 5000-літньої історії країни. Незважаючи на те, що останнім часом в Кореї отримала значне поширення західна культура, унікальна і неповторна культура "Країни вранішньої свіжості" продовжує розвиватися як у чистому, так і в модернізованому вигляді.

Архітектура Традиційна архітектура корейців відрізнялася від схожих за стилем взірців китайської та японської, яким, як вважають, вона поступається в довершеності виконання й оздоблення. Корейській архітектурі притаманні простота й органічний зв'язок із природним ландшафтом. У мальовничій гірській місцевості зводили монастирі й палаци, будували багатоярусні пагоди з дерева й каменю, зали, брами, мости. Абрис даху пагоди легко запам'ятовується за кінцями, що своєрідно загинаються догори. У пагодах втілено світоглядні уявлення корейців щодо ідеалу гармонії.

Корейські житла мають прямокутне планування, будуються у формі квадрата, літер "Г" чи "П". Для інтер'єру характерні розсувні перегородки, меблів у кімнатах майже немає. Члени корейської родини здавна проводили більшу частину життя на підлозі (вона підігрівалася за допомогою спеціальних труб) на маленьких подушечках і товстих циновках.

Живопис Корейський живопис дехто вважає імітацією китайського. Проте це не зовсім так. Корейський живопис на шовку й папері має свої особливості. Пейзажні образи нечіткі: небо, дерева, річки зображуються в блідо-сіруватих тонах. Живопис корейців можна назвати камерним.

Каліграфія в Кореї, як і в Китаї та Японії, також вважається мистецтвом. Каліграфічні зразки на папері й шовку, що прикрашали стіни, оцінювались як художні витвори – за відтінки туші, красу мазків, композиційну довершеність, загалом за індивідуальність, виразність, пропорційність і гармонійність. Корейська аристократія захоплювалася цим видом мистецтва, що вважалося символом освіченості.

Значного розвитку набуло декоративно-ужиткове мистецтво. Давні корейські майстри чудово володіли навичками обробки металів. Щоб переконатися в цьому, досить лише глянути на творіння їхніх рук – голови драконів, золоті сережки з ажурними підвісками і т. ін. До нашого часу збереглися дзвони та дзеркала з бронзи, рукоятки зброї, інкрустовані геометричними візерунками. Цікаво, що в друкарській справі корейці почали використовувати шрифти з металу за 200 років до того, як цей винахід з'явився в Європі. Скульптура Найбільш ранніми зразками корейської скульптури з тих, які дійшли до нашого часу, є фігури, вирізані в скелі кручі Пангуде (провінція Північна Кенсан), а також глиняні, кам'яні і кістяні фігурки людей і тварин, знайдені під час розкопок стоянок епохи неоліту. Подібні фігурки з бронзи у великих кількостях створювалися в бронзовому віці. Однак тільки після затвердження буддизму в епоху "трьох держав" у розвитку скульптури відбулося якісне зрушення. Найкращі зразки буддійської скульптури представлені у печерному храмі Соккурам, збудованому в середині VIII ст. поблизу Кенджу. Однак у кінці XIV ст., після того, як почала правити династія Чосон, мистецтво скульптури занепадає: суспільство, пройняте ідеями конфуціанства, не дуже високо його цінувало. У результаті традиції творення були втрачені і відновлені тільки в XX ст. Першим помітним корейським скульптором нового часу став Кім Бокджин, який здобув освіту в Японії наприкінці 20-х pp. нинішнього століття. Сучасні майстри скульптури працюють з різноманітними матеріалами, створюючи як реалістичні за формою, так і абстрактні твори.

Традиційні танці Традиційний корейський танець можна підрозділити на придворний танець і народний танець. Статичні, граціозні рухи придворного ганці відображають красу емоційної стриманості, характерною для конфуціанської філософії. На противагу цьому корейські народні танці є відображенням побуту, праці і вірувань простих людей. У захоплюючій і романтичній манері вони малюють щирі почуття корейського народу. До категорії народного танцю відносяться сільський народний танець, танець у масках і шаманський танець. Розуміння корейської традиційної музики і танців допомагає краще зрозуміти саму Корею. Традиційна музика Традиційна корейська музика кугак має спільні культурні корені з традиційною музикою Китаю і Японії. Однак, незважаючи на деяку зовнішню подібність, корейська кугак тим не менш істотно відрізняється від музики інших країн Східної Азії. Корейська музика, наприклад, традиційно має потрійний ритм (три удари в такт), в той час як для китайської та японської музики характерний подвійний ритм. Сучасне мистецтво Кореї таке ж дивовижне, як і сама країна. Домашнє завдання: підготувати ілюстроване меню унікальної корейської їжі: "Що варто спробувати туристу"