Для ліцеїстів ІІ курсу: Тема. Імпресіонізм. Постімпресіонізм

Імпресіонізм (від франц. impression — враження) — художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань. Спершу він виник у французькому живописі: у 1874 році в Парижі серед інших творів експонувалася картина Клода Моне «Враження. Схід сонця» («Impression. Soleil levant»). А в 1877 році група художників (К. Моне, О. Ренуар, К. Піссарро, Ε. Дега, А. Сіслей) «добровільно» приймає назву «імпресіоністи» та починає видавати журнал «Імпресіонізм». Під впливом імпресіонізму в живописі згодом з'являється імпресіонізм у скульптурі (О. Роден), музиці (М. Равель, К. Дебюссі, О. Скрябін, І. Стравинський), театрі (А. Шніцлер, Г. Гофмансталь).

Наприкінці XIX століття імпресіоністичний стиль охоплює також і літературу. Основний стильовий прийом імпресіонізму — зображення не самого предмета, а враження від нього. Самі митці-імпресіоністи досить точно виражали цей головний принцип напряму. «Бачити, відчувати, виражати — в цьому все мистецтво», «Ми приречені до того, щоб пізнавати світ тільки через враження, яке він на нас справляє». Художники писали свої картини переважно на пленері. Також вони використовували чисті кольори, часто контрастні (наприклад, червоний і зелений або оранжевий і блакитний), та багато відтінків. Змінилася й техніка. Чисті фарби накладали дрібними мазками роздільно, не змішуючи на палітрі. Контури неначе розчинялися в повітряному просторі. Імпресіоністи фіксували ніби випадково вихоплені моменти життя городян: сценки на вулицях, у театрі, під час відпочинку в парку. Отже, поряд із пейзажем став улюбленим побутовий жанр, нерідко змішаний із портретом. Сміливі композиційні рішення, несподівані ракурси надавали картинам фрагментарності, адже світ відображався таким, яким він є — мінливим. Імпресіоністи вперше відтворили на полотні панораму життя міста. Серію картин Каміля Піссарро (1830-1903) присвячено бульвару Монмартр у Парижі, який полонив майстра нескінченним рухом. Художник зображував його в ранковому серпанку, у вечірніх сутінках і навіть у світлі зірок. Альфред Сіслей (1839-1899) надавав перевагу ліричним замальовкам паризьких околиць із затишними будиночками, мостами через річку. Художники-імпресіоністи нерідко обирали ідентичні сюжети, адже для них здебільшого важливо було не ЩО, а ЯК це зображувати. Наприклад, популярною була тема літнього відпочинку на човнах. Художники передавали переливи і рух води, відблиски сонячного проміння в палітрі безкінечних кольорових відтінків.

Деякі принципи імпресіонізму — передача миттєвого руху, плинність форми — позначилися й на скульптурі. Засновником напряму вважається французький скульптор Огюст Роден (1840-1917). Знаменитий «Мислитель», як і популярна мармурова скульптура «Поцілунок», — це композиції до семиметрової «Брами пекла» (більше 180 фігур). «Мислитель» надихнув Ференца Ліста на створення однойменного музичного твору. Художні методи імпресіонізму не обмежувалися впливом тільки на мистецтво Франції. Аналогічні пошуки у цьому стилі велися в різних країнах, зокрема у творчості Ігоря Грабаря (українцем за походженням). Українські митці не пройшли повз імпресіонізм, використовували його живописні техніки та прийоми для оновлення художньої мови. Імпресіоністичні риси помітні у творчості Миколи Бурачека (1871-1942) та ін., хоча більшість представників українського малярства не дотримувалися цього стилю послідовно. На зламі століть відбулося нашарування напрямів і течій, нерідко навіть у творчості одного митця. Відгомони імпресіонізму і постімпресіонізму виявилися згодом у насиченому кольорописі Миколи Глущенка, у творах класика вітчизняного живопису Тетяни Яблонської, у натюрмортах майстра колористики Адальберта Ерделі, у серії київських пейзажів Сергія Шишка та ін. Проте їхня творчість належала вже іншій епосі. Імпресіонізм зробив своєрідну художню революцію в живописі. У його надрах зародилися постімпресіонізм і неоімпресіонізм. Постімпресіонізм охоплює період з останньої виставки імпресіоністів 1886 р. до 1910-х років. До французьких майстрів-постімпресіоністів належать: Поль Сезанн, Поль Гоген, Вінсент Ван Гог, Анрі де Тулуз-Лотрек. Роботи цих художників було представлено на виставці в Лондоні, під враженням від якої один із критиків і винайшов термін «постімпресіонізм». Поль Сезанн (1839-1906) не вважав живопис мистецтвом, він називав його одним із засобів пізнання, що дає шанс відчути й зрозуміти основи світобудови. Натюрморти художника зазвичай складаються з простого посуду і плодів. Доповнення драпіровками надає рухливості композиціям, завжди збалансованим і динамічним. Сезанн спочатку працював в імпресіоністському стилі. Проте поступово у його творах з’являються геометричні форми, що посилюють об’ємність предметів. Так художник відкрив методи зображення, що згодом стали мовою кубізму. Візитною карткою Вінсента Ван Гога (1853-1890) вважають натюрморт «Соняшники». Одним із творчих досягнень живописця стало опанування секретами колірного контрасту. Численні варіанти соняшників, які він малював 11 разів, змінюючи їхню кількість, розташування та кольори тла, свідчать про пошуки митцем досконалості. На картині з домінуванням у палітрі насичених відтінків жовтої фарби цей колір набуває особливого сяйва, а квіти наче живі. Улюблений художником жовтий колір був втіленням радості й сонячної енергії. Живопису невтомного мандрівника Поля Гогена (1848-1903) притаманні символічність образів, підкреслена декоративність, використання спрощених форм і яскравих кольорів, що ніби «звучать». Відчуваючи з дитинства, яке минуло в Перу, потяг до екзотичних місць, Гоген багато подорожував. Потім взагалі поїхав на Таїті, подалі від цивілізації, щоб «злитися з природою» і малювати «первісне» життя. Основна тема творчості Анрі де Тулуз-Лотрека (1864-1901) — розваги й побут паризької богеми. Ці сценки він відтворював майстерно, іронічно, гротескно. Митець одним із перших почав малювати афіші співачок і танцівниць кабаре. Вони вражають динамізмом і виразністю. Домашнє завдання: створити живописну роботу в імпресіоністичній техніці. Завдання можна сфотографувати і надіслати на електронну пошту kostyrya_1979@ukr.net