Дистанційно про мистецтво

На території Галицько-Волинського князівства сформувалася самобутня культура, яка не лише успадкувала традиції Київської Русі, але й увібрала чимало культурних надбань західних країн. Своїми витоками галицько-волинське мистецтво пов'язане зі спільною для всіх давньоруських князівств скарбницею художньої культури — мистецтвом Київської землі. Але завдяки своєму географічному положенню та зв'язкам із західноєвропейськими державами ГалицькоВолинське князівство привнесло у свою культуру елементи романського, а згодом і готичного стилів. Романські традиції збагатили візантійсько-київські як в архітектурі, так і в живописі. Зодчество Галицько-Волинського князівства було своєрідним. Дуже важливо відзначити розбіжності в художніх рисах, притаманних архітектурі Волині та Галичини. Волинь у мистецтві була прямою спадкоємицею Київської Русі й наслідувала візантійсько-київські традиції. Пам’ятки Володимира- Волинського — Мстиславів Успенський собор та «Стара катедра» (руїни храму) дуже ...

Мабуть, ви погодитесь зі мною, що сьогодні людина не може уявити себе без нового кінофільму, без модного шлягеру, без прем'єри у театрі. У мистецтві людина знаходить нові знання, можливість прожити, відчути і отримати життєвий досвід через мистецтво, а також естетичну насолоду. І сьогодні ми продовжимо розмову про мистецтво, що створюється на очах у глядачів. Це – мистецтво кінематографу. 28 грудня 1895 року, у паризькому «Гран-кафе» на бульварі Капуцинів тридцять п'ять осіб, що заплатили по франку за сеанс ще нікому не відомого «сінематографу», стали свідками народження нового мистецтва Його творці ставилися до свого дітища досить легковажно. Огюст Люм’єр думав, що вони з братом сконструювали усього лише забавну іграшку, що буде в моді не довше ніж півроку. Луї Люм’єр навіть розповідав, що винайшов кіно, коли занедужав на грип: лежав у постелі і … розробив проект сінематографу. Вихідні структурні елементи – «цеглинки», з яких складається фільм – це кадри. Художній образ в...

Нова доба в історії та культурі Західної і Центральної Європи між епохою Середньовіччя і Новим часом (в Італії — XIV—XVI ст., в інших країнах — кінець XV—XVI ст.) отримала назву Відродження, або Ренесанс. Світогляд цієї епохи базувався на принципах гуманізму — ідейної течії західноєвропейської культури, в основі якої — уявлення про гармонію, що існує в природі, про людину як її найдосконаліший витвір, про цінність кожної особистості, а також утвердження поваги до гідності та розуму людини, її права на земне щастя, вільний вияв почуттів і розвиток природних здібностей. В епоху Відродження відбулися радикальні зміни у принципах будівництва. Якщо середньовічна архітектура базувалась на колективному досвіді майстрів, то в ренесансній на перший план виступила індивідуальна творчість архітектора і художника, які активно зверталися до естетичних засад та принципів античної архітектури. Це була ера титанів Відродження, що подарувала світовій культурі творчість Леонардо, Рафаеля, Мікеланд...

Перегляньте презентацію, вивчіть основні поняття й терміни Домашнє завдання: вивчити матеріал уроку

Антична культура стала джерелом для розвитку мистецтв грецьких міст-полісів, які існували на узбережжі Чорного та Азовського морів. Чимало з них були розташовані на території сучасної України. Історія античних культурних осередків у Північному Причорномор’ї починається з другої половини VII ст. до н. е. і завершусться 70-ми роками IV ст. н. е. Починаючи з І ст. до н. е. античні міста підпадають під вплив Риму, ведуть боротьбу із сарматами, готами, гунами та іншими кочовими племенами. Якщо більшість античних міст у IV ст. н. е. занепала, то в Херсонесі та Паптікапеї життя продовжувалося і в середні віки. VIII — кінець VI ст. до н. е. — це період Великої грецької колонізації, яка суттєво вплинула на весь світовий розвиток. Елліни розселилися в межах Егейського моря, па величезній території Середземноморського узбережжя від Піренейського півострова аж до Єгипту та Сирії і побудували свої міста на берегах Чорного й Азовського морів. Домашнє завдання: переглянути матеріал уроку, з...

Імпресіонізм (від франц. impression — враження) — художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань. Спершу він виник у французькому живописі: у 1874 році в Парижі серед інших творів експонувалася картина Клода Моне «Враження. Схід сонця» («Impression. Soleil levant»). А в 1877 році група художників (К. Моне, О. Ренуар, К. Піссарро, Ε. Дега, А. Сіслей) «добровільно» приймає назву «імпресіоністи» та починає видавати журнал «Імпресіонізм». Під впливом імпресіонізму в живописі згодом з'являється імпресіонізм у скульптурі (О. Роден), музиці (М. Равель, К. Дебюссі, О. Скрябін, І. Стравинський), театрі (А. Шніцлер, Г. Гофмансталь). Наприкінці XIX століття імпресіоністичний стиль охоплює також і літературу. Основний стильовий прийом імпресіонізму — зображення не самого предмета, а враження від нього. Самі митці-імпресіоністи досить точно виражали цей головний принцип напряму. «Бачити, відчувати, виражати — в цьому все мистецтво», «М...

Завершальним періодом античності є епоха панування Риму — величезної імперії, до складу якої входили завойовані римлянами території від Єгипту до Британських островів. Римська культура розвивала, поглиблювала досягнення давньогрецької культури і привносиласвої національні риси: практицизм, дисциплінованість, динамізм, традиціоналізм. Справжньою технічною революцією в будівництві стало застосування бетону, що зумовило розквіт архітектури та появу добре розпланованих, зручних для життя міст із брукованими вулицями й чудовими мостами. Завдяки творчості славетних майстрів поезії Овідія, Горація та Вергілія, який подарував світові «Енеїду», цю добу називають «золотим віком» римської літератури. Великої популярності набули твори істориків Лівія і Тацита. Важливу роль у тогочасній культурі відіграла нова релігія — християнство. У 476 р. Рим захопили племена варварів. Могутня держава відійшла в історію, а її культура повільно трансформувалася в середньовічну. Стародавній Рим в епоху своєї на...