Для ліцеїстів І курсу: Тема. Античний стиль (Давній Рим).

Завершальним періодом античності є епоха панування Риму — величезної імперії, до складу якої входили завойовані римлянами території від Єгипту до Британських островів. Римська культура розвивала, поглиблювала досягнення давньогрецької культури і привносиласвої національні риси: практицизм, дисциплінованість, динамізм, традиціоналізм. Справжньою технічною революцією в будівництві стало застосування бетону, що зумовило розквіт архітектури та появу добре розпланованих, зручних для життя міст із брукованими вулицями й чудовими мостами. Завдяки творчості славетних майстрів поезії Овідія, Горація та Вергілія, який подарував світові «Енеїду», цю добу називають «золотим віком» римської літератури. Великої популярності набули твори істориків Лівія і Тацита. Важливу роль у тогочасній культурі відіграла нова релігія — християнство. У 476 р. Рим захопили племена варварів. Могутня держава відійшла в історію, а її культура повільно трансформувалася в середньовічну. Стародавній Рим в епоху своєї найвищої могутності — величезна імперія, що підкорила чимало країн і народів. Тому ідея сильної, непорушної держави пронизувала всі сфери життя і знаходила відображення в різних видах мистецтва. Архітектура цього періоду вражає грандіозністю і майстерністю стародавніх інженерів. На відміну від греків, римляни зводили споруди головним чином з бетону: кам’яну або цегляну оболонку заливали сумішшю вапна і щебеню. Ця маса тверднула й перетворювала будівлю на суцільний моноліт. Бетон мав суттєві переваги над природним каменем, тому обсяги будівництва в Римській імперії значно зросли. У містах масово споруджували три-п’ятиповерхові житлові будинки — інсули, що часто були згруповані довкола одного двору і займали цілий квартал. Найвизначнішою пам’яткою давньоримської архітектури, що збереглася до наших днів, є Колізей, або амфітеатр Флавіїв (I ст. н. е.).

Центрами політичного, суспільного і культурного життя в давньоримських містах були форуми (буквально — ринкова площа). Тут зводили головні храми та громадські споруди — переважно базиліки, що мали форму витягнутого прямокутника, поділеного всередині двома поздовжніми рядами колон. Традицію будівництва форумів кожним новим імператором (форум Августа, форум Траяна) започаткував Юлій Цезар. Важливим елементом цієї частини міста були меморіальні споруди, які прославляли перемоги римської зброї, видатних полководців та імператорів — тріумфальні арки й колони. Серед них — знамениті на весь світ Тріумфальна арка Тита і колона Траяна в Римі.

Культові будівлі Стародавнього Риму, на відміну від грецьких, були прикрашені колонадами тільки з фронтальної сторони. Давньоримські зодчі запозичили в інших народів, удосконалили й широко використовували арочні конструкції, склепіння і куполи. Часто будували круглі в плані храми — ротонди (від лат. rotundus — круглий). Найвищим утіленням архітектурної та інженерної думки в Римській імперії став Пантеон — храм усіх богів, побудований в II ст. н. е., ймовірно, Аполлодором Дамаським.

Вхід у будівлю прикрашений відкритою галереєю — портиком. Храм являє собою ротонду, увінчану бетонним куполом діаметром понад 40 метрів. У центрі купола, який вважали символом неба, був отвір. Крізь цей отвір мав проходити стовп світла, що уособлював верховного бога Юпітера. Свідченням могутності й багатства Риму була проточна вода. Міста імперії обов’язково оснащувалися складною системою водопостачання. Водогони споруджували як підземні, так і надземні. У надземних водопроводах — акведуках — керамічні труби клали на високу аркаду. Для брудної води будували підземні канали.

Важливою складовою римського способу життя були терми — громадські лазні. Під бетонними склепіннями містилися басейни з холодною і гарячою водою, зали для занять гімнастикою, галереї для дружніх бесід, а іноді — й бібліотеки. Ці величезні споруди за розкішшю й багатством оздоблення не поступалися палацам. Вони слугували центрами культури, улюбленими місцями для зустрічей і відпочинку городян. У Римській імперії існувала мережа чудових мощених камінням доріг, що з’єднували всі частини величезної держави. Найдавніша з них — Аппієва дорога, яка вела в Рим, — служить і зараз.

Особливості давньоримської архітектури: грандіозність, монументальність, багатство оздоблення; спорудження храмів у вигляді ротонди з колонадою біля входу; перевага базиліки серед громадських будівель; зведення меморіальних споруд. Домашнє завдання: переглянути матеріал уроку і записати у зошит 20 прикладів мистецтва Давнього Риму (архітектура, скульптура і т.д.). Фото виконаного завдання надіслати на електронну пошту kostyrya_1979@ukr.net